70% українського ринку AdBlue не відповідає нормативам

Загалом, виробництво реагенту є дуже прибутковим бізнесом, оскільки він не вимагає якихось супер технологій чи будівництва заводів. Разом з тим, якість AdBlue дуже залежить від якісних компонентів, і системи логістики та зберігання. Використання ж підробного реагенту може призвести до поломки системи очищення вихлопних газів, і відповідно, до серйозних фінансових проблем у власників авто. Що реально продають нам під виглядом AdBlue, перевірили експерти Інституту споживчих експертиз.

Спочатку про те, що власне собою представляє рідина AdBlue. Фактично це розчин технічно чистої сечовини (32,5%) у максимально очищеній, демінералізованій воді (67,5%). Він застосовується як додаткова робоча рідина в дизелях, яка впорскується в потік відпрацьованих газів у присутності каталізатора – при цьому відбувається реакція перетворення шкідливого оксиду азоту на безпечні азот і воду. Сам каталізатор завжди повинен залишатися чистим, оскільки саме він боїться сторонніх металів, які забивають пори і виводять його з ладу. В свою чергу, ці метали знаходяться у воді, саме для того її так ретельно демінералізують. Відповідно, сечовина (карбамід) повинна бути високого рівня очищення (марка А), а не дешевою сільськогосподарською, яка використовується як добрива на полях. І вода повинна бути не «з-під крану», а спеціальна. Звісно, якісні компоненти коштують дорого, чим і користуються «розливатори» псевдо – AdBlue, які використовують найдешевші складові.

Нехтування якістю може дорого обійтися власникам дизельних авто. Використання підробки може призвести до блокування елементів дозування AdBlue, що в свою чергу, призводить до виходу з ладу дорогих компонентів, які не підлягають ремонту. Крім того, можливе забруднення каталітичного блоку SCR, як результат, можливе повне блокування вихлопної системи. І насамкінець, виникнення відкладень сечовини у нейтралізаторі, що веде до механічного пошкодження елементів системи очищення відпрацьованих газів.

Дослідники відібрали п’ять проб AdBlue в найбільш популярних мережах АЗС. Було придбано реагенти AdBlue від CrossChem (КросХім є одним з найбільших виробників в Україні), який реалізується в мережах АЗС AMIC, AVANTAGE 7, ОККО, KLO та ін., GОWOG, реалізується в мережі WOG, EcoBlue (БРСМ-Нафта, виробляється згідно ТУ і не є запатентованим реагентом AdBlue), реалізується у власній мережі АЗС, TIZ Carbo-gaz, реалізується в мережі SHELL та магазинах ATЛ, і Блютек, реалізується в мережі АЗС Marshall на розлив.

Експерти розділили результати на дві зони – «зелену» та «червону». В першу потрапили реагенти, які повністю відповідали нормативам ISO 22241 і були якісними, в другу, відповідно, зразки з порушеннями, використання яких може призвести до поломки системи.

«Зелена» зона.
Лабораторні дослідження показали, що лише два реагенти з п’яти дійсно являються AdBlue, тобто повністю відповідають європейському стандарту ISO 2224. Р реагентах CrossChem та GОWOG було виявлено нульове значення концентрації шкідливих альдегідів, мінімальні значення нерозчинного осаду (2,9 і 2,5 мг/кг відповідно при допустимих 5 мг/кг), а також незначні концентрації металів. Наприклад, у розчині CrossChem зовсім відсутнє залізо та мідь. Такі показники, перш за все, свідчать про використання при виробництві якісного карбаміду і правильну демінералізацію води. Також це може вказувати і на надійну систему логістики і зберігання продукту, оскільки для AdBlue будь-який контакт з невідповідними матеріалами призводить до падіння якісних показників.

«Червона» зона.
В «червону» зону потрапили всі інші три зразки реагентів, що досліджувалися. У реагентах EcoBlue (БРСМ-Нафта) та Блютек (АЗС Marshall) перевищено масову концентрацію вмісту натрію. У EcoBlue (БРСМ-Нафта) це майже п’ятикратне перевищення, Блютек — чотирикратне. Такі показники можуть говорити про те, що при виробництві застосовують не демінералізовану воду, а звичайну, мало не «з-під крану». Використання такої води призведе до того, що солі металів можуть забити пори каталізатора, і він працювати перестане. Перевищення натрію також опосередковано сигналізує про наявність в рідині антизлипальної добавки. ЇЇ додають в сільськогосподарський карбамід, щоб добрива не злипались. Тобто є велика вірогідність, що в цих реагентах використано дешевий неочищений «добривний» карбамід. Це небезпечно, оскільки перебільшення натрію виводить з ладу систему селективної каталітичної нейтралізації SCR.

В реагенті EcoBlue (БРСМ-Нафта) також в два-три рази перевищено вміст міді, магнію та цинку, у Блютека також перевищено вміст магнію, хоч і не смертельно. Реагент від TIZ Carbo-gaz значно покращив свої показники з минулого дослідження рік тому, але все ж не дотягнув до норматива з концентрацією міді. В цілому, наявність всіх цих домішок у рідині може призвести до досить швидкого виходу з ладу каталізатора, а далі може статися навіть накопичення вапняних відкладень, які закупорять блок SCR, а згодом і всю вихлопну систему.

Загалом, тест показав, що прогресу в розрізі якості на ринку AdBlue нема. Як і минулого року, 70 відсотків українського ринку AdBlue не відповідає нормативам ISO 22241, і виглядає так, що виробники цього фальсифікату все ще економлять на компонентах задля більшої вигоди. Для автовласників така економія може вилізти боком – а саме призвести до коштовного ремонту. Для пішоходів теж біда – дизельних авто в Україні багато, а в великих містах і так бракує чистого повітря. З іншого боку, відповідальні виробники теж є, і навіть в складних умовах військового часу вони не допускають компромісів з якістю.

Олександр Бабенко.
05.08.2024

Довідка: AdBlue є запатентованою торговою маркою Асоціації автомобільної промисловості Германії. Вимоги до реагента AdBlue визначаються стандартом ISO 22241. Тобто саме ця назва може використовуватися виробником, тільки у випадку, якщо продукція схвалена Асоціацією. Інші рідини, які виробляються по ТУ, і не сертифіковані Асоціацією, так називатися не можуть. Тому в Україні їх називають співзвучними назвами типу ЕкоБлю, Блютек та інші.

Матеріал надано Інститутом споживчих експертиз та є його інтелектуальною власністю.
Відповідальність за достовірність наведених даних несе Інститут споживчих експертиз.
Подробиці про результати тесту палива, методику проведення дослідження, акредитацію лабораторії, де проводилися дослідження, наведено на сайті Інституту споживчих експертиз

В Україні склалася загрозлива ситуація на ринку AdBlue – причини