Нова ера для чотирьох кілець: минуло 60 років з моменту першого повоєнного Audi

У 1965 році, коли було представлено «новий Audi» – як його назвали в прес-релізі з нагоди світової прем’єри на IAA, компанія Auto Union GmbH, попередниця сучасної AUDI AG, опинилася у скрутному економічному становищі. Компанія не була чужою складним часам; відновити роботу після Другої світової війни було зовсім не просто: Німеччина лежала в руїнах; саксонська Auto Union AG була розформована і не мала майбутнього. Серед повоєнної метушні колишні співробітники Auto Union переїхали на захід і спочатку створили центральний склад запасних частин в Інгольштадті. У 1949 році вони заснували Auto Union GmbH. Молода компанія почала виробляти автомобілі; її перші моделі – мотоцикли та фургони під брендом DKW – добре продавалися в період відбудови та економічного буму повоєнної Німеччини.

Зі зростанням заможності населення очікування людей щодо автомобілів швидко зросли. До середини 1960-х років моделі DKW, засновані на довоєнних технологіях, вважалися застарілими – бренд DKW «вийшов з моди». Зокрема, тривала прихильність до двотактного двигуна призводила до постійного зниження показників продажів: остання двотактна модель Auto Union, DKW F 102, виявилася довговічною, незважаючи на свій сучасний дизайн. І тому компанія Auto Union GmbH з Інгольштадта опинилася в кризі в 1960-х роках. Водночас відбувалися зміни в корпоративній структурі. Daimler-Benz AG, яка володіла Auto Union з 1958 по 1964 рік, поступово продала свої акції Volkswagenwerk AG у Вольфсбурзі, що також призвело до кращого використання виробничих потужностей. VW Beetle став першим білим лицарем у ці важкі часи. Майже 348 000 одиниць Volkswagen 1200/1300 було зібрано в Інгольштадті між 1965 і 1969 роками.

«Новий Audi» каталізує технічний та економічний поворот
Ще більш вирішальним для майбутнього компанії стало рішення, прийняте її колишнім власником, компанією Daimler-Benz AG, на початку 1960-х років. На початку того десятиліття компанія забезпечила свою дочірню компанію чотиритактним двигуном. Штутгартська компанія також відправила інженера Людвіга Крауса до Інгольштадта, де він згодом став головним розробником. Краус довів новий двигун до серійного виробництва в Auto Union, проклавши шлях для першого автомобіля з Інгольштадта з чотиритактним двигуном. «Новий Audi» з’явився на ринку в 1965 році – через 25 років після того, як останній Audi 920 зійшов з конвеєра в Цвіккау, Саксонія, у 1940 році внаслідок зупинки виробництва, пов’язаної з війною, і через 55 років після того, як був поставлений перший автомобіль Audi: Audi Type A 10/22 PS.

В Інгольштадті вони хотіли зробити технічні зміни помітними також і за допомогою назви нової моделі. Тому назва бренду «DKW», яка завжди тісно асоціювалася з двотактним двигуном, більше не використовувалася для автомобілів Auto Union GmbH. Натомість новому автомобілю було присвоєно знайому довоєнну назву «Audi» – спочатку без будь-яких подальших доповнень чи позначень. Автомобіль продавався як «тип Audi» Auto Union. Всередині компанії номенклатура була просто збережена: DKW F 102 стала F 103. Цей «новий Audi» зрештою став засновником цілої серії.

З точки зору історії, є ще одна важлива деталь: назва нового автомобіля була суто модельним позначенням – сама компанія ще в 1965 році називалася Auto Union GmbH. Лише через 20 років, у 1985 році, була заснована AUDI AG. Відтоді компанія та її продукція носять ту саму коротку та характерну назву: Audi.

Нове поповнення сімейства: оригінальний Audi еволюціонує в ціле сімейство автомобілів
З появою інших моделей та рівнів продуктивності до нового Audi приєдналися Audi 80, Audi Super 90, Audi 75 та Audi 60. Лише першому Audi було відмовлено в позначенні «72» протягом усього виробничого циклу. Неофіційно він був відомий клієнтам та пресі як «Audi 72» або «Audi (72 к.с.)». Новий Audi зійшов з конвеєра, починаючи з серпня 1965 року, і з весни 1966 року був доступний як універсал під назвою «Variant» у Volkswagen. Моделі седанів були доступні у дво- та чотиридверних версіях з можливістю встановлення вищого класу оснащення – з суфіксом «L». У 1966 році до модельного ряду був доданий Audi 80 з двигуном потужністю 80 к.с., а невдовзі після цього – топовий Audi Super 90 з широким оснащенням. Однією з речей, яка візуально відрізняла його від інших моделей, були хромовані декоративні накладки на колісних арках, які входили до стандартної комплектації. Завдяки своєму більшому двигуну потужністю 90 к.с. він досягав максимальної швидкості понад 160 км/год, що на той час було солідним показником. У 1968 році масова модель Audi 60 потужністю 55 к.с. завершила модельний ряд, а Audi 75 замінила версії потужністю 72 та 80 к.с.

У рекламі післявоєнного Audi згадувалося про «двигун середнього тиску», оскільки 1,7-літровий двигун зі ступенем стиснення 11,2:1 був чимось середнім між типовим бензиновим двигуном і дизельним двигуном того часу. Нова модель також була довшою за трициліндровий DKW, тому DKW F 102, який послужив основою для нового Audi, довелося подовжити на 100 міліметрів, а радіатор встановити під кутом поруч із двигуном з лівого боку. Замість круглих фар, що знаходилися в хромованій решітці радіатора F 102, Audi отримав прямокутні фари в трохи ширшій чорній решітці радіатора. Чотириступінчаста механічна коробка передач з підрульовим важелем перемикання передач входила в стандартну комплектацію; автоматична коробка передач у цій серії не пропонувалася. Як і його попередник, DKW F 102, новий Audi мав дискові гальма, встановлені всередині трансмісії. Відмова від двотактного двигуна ознаменувала нову еру: лише за перші три місяці було виготовлено 16 000 нових Audi.

Протягом семи років виробництва F 103 зазнав лише незначних змін. У модельному році 1970 року всі версії були оснащені переробленою панеллю приладів, а також паралельними склоочисниками лобового скла замість протилежно обертаючихся. Клієнти також могли замовити перемикач передач на центральній консолі за додаткову плату замість стандартного важеля перемикання передач, встановленого на рульовій колонці. Влітку 1970 року заливну горловину паливного бака седанів було перенесено із задньої частини автомобіля на праву задню бічну панель. Задні ліхтарі були оформлені відповідно до стилю Audi 100, який вироблявся з 1968 року та започаткував успішну серію C від Audi.

Автомобілі Auto Union «типу Audi» продовжували випускатися до літа 1972 року. У середині 1972 року їх замінила повністю новорозроблена Audi 80. Найменша модель у сімействі F 103, Audi 60, стала найуспішнішою; більше половини всіх випущених автомобілів Audi першого покоління (416 852 автомобілі) були моделями Audi 60 та Audi 60 L, що становило загалом 216 987 одиниць. Вже самі цифри продажів демонструють, наскільки важливим був цей автомобіль для марки з чотирма кільцями. Він став поворотним моментом як у технічному, так і в економічному плані. Між 1965 і 1972 роками новий Audi та члени його сімейства викликали такий великий інтерес, що вони не лише заклали основу для перспективного модельного ряду компанії, але й повернули Auto Union на шлях до успіху, тим самим сприяючи довгостроковій незалежності марки Audi в рамках Volkswagen Group.

П`яте кільце для Audi. Історія німецької фірми NSU