Старі радянські танки є ще на озброєнні Угорщини, Словаччини та Болгарії, але розраховувати на їх передачу Україні наразі не варто з політичних причин. Наврядчи нададуть нам свої танки Польща та Чехія, які очикують надходження нових бронемашин. Але це станеться не скоро. Єдина надія на Leopard 2. Ці танки хоч і стоять на озброєнні багатьох країн Європи, але окрема кількість в кожному окремому арсеналі не вражає. Тобто для нових пакетів допомоги буде потрібна буде кооперація декількох учасників. І це точно не буде велика кількість, яку потребує така війна, яка йду в Україні.
Напрошується очевидне рішення — замовлення нових машин, як, наприклад, з бойовими машинами піхоти для України. Тут постає перша проблема — наразі єдиним серійним танком країн НАТО є Leopard 2, ціна та строки постачання якого дуже сумні. Для розуміння. Для Німеччини 18 Leopard 2A8 обійшлися у 525,6 млн євро у 2023 році, а для Швеції 44 у близько 1 млрд євро в кінці 2024 року. Однак при цьому постачання має початися у 2025-2026 та 2028-2031 на рік відповідно до кожної з угоди, що виходить у цифру близько 50 нових танків на рік.
Тобто, 50 танків на рік і у перспективі постачання через декілька років. Ось така реальність європейського ВПК. Читач може спитати: А де ж наші танки із заводу ім. Малишева? Нажаль, тут теж сумні новини. Завод знаходиться у Харкові і туди постійено прилітає от вже 4 рік постіль. То ж розраховувати, що довготерміновий контракт там вдасться виконати — марна справа.
Щодо неєвропейських варіантів, то постачання американських Abrams залежать виключно від рішення США, які за весь час передали лише 31 власний танк. Та й цей танк себе ніяк не проявив під час російсько-української війни. Щодо корейських K2, то Південна Корея напряму не продаватиме Україні внаслідок власного законодавства, яке забороняє експорт озброєння у зони бойових дій. Можливі поставки лише зі спільного виробництва у Польщі, але воно тільки стартує у 2026 році і буде спочатку працювати на польські контракти.
То ж цілком можливо, що скоро Україна опиниться без танків, або з мінімальною їх кількістю. Єдине джерело поповнення — це модернізація старих танків із баз зберігання, які вже майже пусті.
Слід зазначити, що не краща ситуація і у ворогів. Їх запаси танків мали вичерпатися, за розрахунками розвідок, до середини 2025 року. Проте в них існує власне виробництво танків за Уралом, тому йому поки що нічого не загрожувало. То ж в росіян все ж таки є джерела поповнення танкових запасів, хоча й доволі скромні.
