Головна причина в тому, що потрапити на відомчі випробування цій техніці занадто складно. Треба готувати купу паперів, бути кодифікованим виробником і ціла низка інших вимог. Все це потребує додаткових коштів і часу, якого у авторів цих проєктів просто не має. Крім того, задля здешевлення своїх виробів часто використовують вживані запчастини, що при серійному виробництві неприпустимо. Тому у більшості цих виробів не має жодного шансу стати офіційним постачальником Міноборони України. Але виготовляти потрібну техніку по запиту від знайомих бригад ніхто не забороняє. Тому волонтерські майстерні і взяли курс на цей сегмент. Вони намагаються робити дешево, з того що є під рукою, використовують деталі від вживаних авто, але саме те, що потрібно фронту. І в них непогано виходить.
Мотоцикли для евакуації
При відсутності у ЗСУ легкого транспортеру переднього краю, яким раніше був ЛуАЗ-967, потреба в ньому нікуди не зникла. Треба підвезти на опорний пункт (ОП) провіант, боєкомплект, щось важке, а при потребі вивезти пораненого. І все це треба робити кожного дня, коли небо переповнене FPV-дронами.
Пікапів на передку не так багато, та й вони доволі помітні і достатньо дорогі. І от на цю роль спробували український мотоцикл «Дніпро». При певному допрацюванні, Дніпро МТ з боковим причіпом чудово підходить на роль такого транспорту. Він може везти 3-чоловік, багато вантажу, а за потреби можна і евакуювати пораненого. Є у Дніпра і ще одна перевага — це вартість.
Вживаний, але ще «живий» КМЗ Дніпро можна знайти за 5000-15000 грн. Він обов’язково потребує ремонту, заміни мастил, фарбування + доопрацювання. Але все рівно, більш менш придатний мотоцикл обійдеться у 30000-50000 грн.
За ці гроші нічого автомобільного і близько не знайдеш. От і роблять волонтерські майстерні такі «військові» Дніпри. Фінансують це або самі, або через фонди, або збирають всім світом.
І став Дніпро звичним явищем на цій війні. Але на відміну від Другої Світової, на ньому тепер не їздять колоною, а здебільшого ховають по кущах, щоб не помітили з повітря.
Підтримати волонтерів, які роблять такі мотоцикли можна тут.
Багі, тактичні машини
Окремий вид техніки, який є дуже затребуваний. Їх роблять у багатьох майстернях, на агрегатах чого тільки можна. Але зазвичай використовують двигуни і мости ВАЗ, який є вдосталь. Сам каркас може відрізнятися, в залежності від потреб.
Ось, наприклад таке багі «Мангуст» виготовляють у Черкасах. Його вартість 214 000 грн.
На агрегатах «Ниви» виготовляють ось таке багі у м. Пирятин.
Обходиться такий у 204 000 грн. Але все залежить за скільки вдасться придбати донора.
Ще один цікавий варіант — це багі, які створюють в Івано-Франківській області. Такі машини, зазвичай роблять на агрегатах ВАЗ, але можуть виготовити і з двигуном Opel, VW, тощо. Є навіть дизельні варіанти.
Хлопці з цієї майстерні за час війни виготовили вже 130 таких для ЗСУ. Це для розуміння того, яка величезна потреба в таких багі. Обходяться тактичні «Бандеромобілі» у них від 190 тис. до 250 тис грн, в залежності від двигуна.
Подібних варіантів «бандеромобілів» існує дуже багато. Ми тут привели лише декілька. Іх вартість коливається від 120 до 250 тис. грн. Виробляють їх у багатьох містах України, але в них не має жодного шансу потрапити в лист закупівель Міноборони. Причини тут очевидні і ми їх називали спочатку статті. Проте саме ці багі і тактичні позашляховики дуже потрібні на фронті, їх замовляють самі військові, фінансують такі закупівлі волонтери, або самі бійці, збираючи на «банку».
А чи є шанс, що такий транспорт централізовано колись все ж почне постачати Міноборони? Так, зразки тактичних баггі, які можуть викотовлятися промисловим методом з нових комплектуючих теж існують. Про них ми розповімо в наступній публікації.
