В Україні на 100% локалізували виробництво робочих органів для хорватських машин розмінування DOK-ING

Локалізація суттєво прискорює ремонт техніки у випадку підривів в полях. Сьогодні критично важливо, щоб сапери могли швидко відновлювати обладнання і повертатися до роботи.

Машина для розмінування DOK-ING з частковою українською локалізацією пройшла випробування

По-друге, локалізоване виробництво дозволяє значно знизити вартість обслуговування. Наприклад, молоток для робочого валу, який виробляють в Україні, коштує майже вдвічі дешевше за хорватський аналог. А таких молотків для однієї машини потрібно близько 50. І, звісно, локалізація створює нові робочі місця й забезпечує надходження до бюджету, даючи подвійний економічний ефект.

Тому подальший розвиток українських виробників техніки для розмінування — одна із цілей на 2025 рік. Тим більше, що вітчизняні зразки стають все доступнішими.

Наприклад, компанія Rovertech, яка сертифікувала машину для розмінування «Змій», запустила тестовий лізинг своєї розробки. Це дає можливість тим, хто не міг придбати таку техніку, почати використовувати її вже зараз.

Працюватимемо у цьому році, як і торік, також над посиленням спроможності фахівців, що розміновують наші землі. Вже маємо понад 200 машин механічного розмінування. Частина з них виготовлена або зібрана в Україні. Крім того, вже 73 оператори протимінної діяльності пройшли сертифікацію. А число фахівців, які займаються розмінування, збільшилось до 5,5 тисяч.

Завдяки цьому торік зросла і динаміка розмінування. У 2024 році сапери повернули у використання близько 17 тис. км2 території. З початку широкомасштабного вторгнення — 35 тис. км2.

Одним із важливих досягнень минулого року для мене став запуск ринку послуг з розмінування земель сільськогосподарського призначення. Сьогодні в нас є прозора система, яка дозволяє на конкурентних умовах проводити тендери на закупівлю послуг з розмінування агроземель. При цьому фермер не платить за розмінування. Ці витрати на 100% покриває держава. Вже проведено 50 аукціонів. Завдяки ним економія склала понад 15%, або ж 97 млн. гривень.

Моделювання показують, що після розмінування цих земель, лише за 1-2 роки можна зібрати урожай зернових, прибуток від якого буде співмірним чи навіть вищим, ніж витрати на розмінування.

Тому завдання на наступний рік — продовжити програму компенсацій, залучити до неї додаткове донорське фінансування, посилити локалізацію іноземних зразків в Україні й наростити власне виробництво техніки для розмінування, працювати із партнерами, аби техніку для України вони закуповували саме в Україні. І як наслідок — додатково наростити темпи розмінування, зокрема сільськогосподарських земель.

Також серед задач — запустити систему пріоритезації в гуманітарному розмінуванні й створити реєстр територій забруднених або ймовірно забруднених. Впровадити нові інноваційні технології, зокрема з використанням безпілотників та роботизованих комплексів. Спростити сертифікацію операторів, зокрема через переведення частини процесів у Дія. Підвищити залучення дрібних операторів до розмінування через співпрацю із міжнародними партнерами. Запустити програми для навчання ветеранів, які прагнуть працювати у сфері протимінної діяльності й розширити навчальну і тренувальну базу для всіх, хто прагне працювати у цій сфері. А також напрацювати нові грантові можливості для розвитку інновацій в розмінуванні.

В цьому році Міноборони кодифікувало 17 зразків техніки для розмінування