В Україні знайшли ранню версію мотоциклу КМЗ-8.157 «Дніпро Соло» взагалі без пробігу

В це зараз складно повірити, але за часів СРСР їздити на мотоциклах важкого класу без бічного причепа мали превілеї лише спортсмени, міліціонери, супровід кортежів VIP-персон і якісь огремі видатні громадяни. Всі інші змушені були використовувати такі мотоцикли лише у колясочному варіанті. За цим строго слідкувала ДАІ.

І от у 1991 році Київський мотозавод почав виробництво окремої моделі мотоциклу КМЗ-8.157, яка була призначена для використання у одиночному варіанті — звідси і назва «Соло».
Не зважаючи на зовнішню схожість з іншою продукцією КМЗ, Дніпро-8.157 отримав доволы багато змін, які значно вплинули на його технічні характеристики. Так, мотоцикл отримав іншу раму, задній маятник на підшипниках, що значно посилило стійкість у поворотах, зменшені колеса на 18-дюймів, іншу передню вилку, м’якіші амортизатори, тощо. Крім того, Дніпро Соло комплектували швидкісним мостом, дугами безпеки, декоративним облицюванням.

Такий мотоцикл, при тому ж двигуні 650 см3 потужністю 32 к.с, як і на Дніпро-11. мав паспортну максимальну швидкість 125 кмгод, хоча в реаліях їхав ще швидше і випереджав всіх конкурентів, які на той час існували на ринку СРСР. Не дивно, що він одразу зацікавив молодь, яка дуже добре сприйняла цю новинку. Але обсяги випуску КМЗ-8.157 були не великі. Перша партія була лише 50 одиниць (саме в такому червоному кольорі, як на фото), а до кінця року Київський мотозавод виготовив лише 387 екземплярів такої моделі.

В подальші роки виробництво збільшилося, але загальна кількість «Дніпро Соло» сягнула лише трохи більше 3,5 тис. одиниць.

І ось про знахідку такого мотоцикла під Києвом нещодавно повідомив Телеграм-канал AC Garage News, який розповідає про цікаві події та екземпляри на ретро ринку України.

Як з’ясувалося, це ще й мотоцикл у незвичному подарунковому виконанні і у максимальній комплектації на ті часи. Саме тут ми бачимо фірмовий заводський склопластиковий обтічник КМЗ, який мав аеродинамічні форми. Цей мотоцикл не просто у заводському стані, а взагалі не їздив жодного кілометра і весь час простояв у гарному приміщенні, тому й зберігся. Більше того, в бак цього мотоциклу взагалі ніколи не заливали паливо, а в мото — мастило. Тобто, це — справжня «капсула часу» Київського мотозаводу.

А чому цей мотоцикл так зберігся — дивіться у цьому відео:

Придбати книгу по історії Київських мотоциклів